Перейти до основного вмісту

"Новинна грамотність" як спосіб протидії інформаційній війні

26 вересня 2017 року громадська організація «Детектор медіа» презентувала онлайн-курс «Новинна грамотність». Курс має на меті покращити медіаграмотніть українців в умовах воєнного конфлікту. 

Варто зауважити, що цей проєкт стане в нагоді не тільки студентам й викладачам факультетів журналістики, а й усім тим, кому цікава тема медіа.

«Новинна грамотність» складається з 11 модулів. Перевагою онлайн-курсу є чітка та цікава розповідь експертів про всі аспекти дослідження та природи новин. До уваги учасників проєкту - просте та грунтовне пояснення основних критеріїв створення новини.

Також курс дає змогу дізнатися про певні дії, завдяки яким ЗМІ маніпулюють  суспільною думкою саме через свій основний продукт - новину. Крім того, автори розповідають про те, яким чином можна відрізнити замовний матеріал. Не пропустили в цьому онлайн-курсі й питання мови ворожнечі. 

Вато додати, що розробники курсу надали особливу увагу основним медіавласникам в Україні, небезпеці замовчування певних тем, а також соціальним мережам, які мають суттєвий вплив на аудиторію в цілому.

Серед авторів посібника – Діана Дуцик, Маргарита Чорнокондратенко, Алла Федорина, Наталя Стеблина, Ірина Виртосу, Тарас Назарук, Наталія Виговська, Зоя Красовська.

Онлайн-курс вийшов під загальною редакцією Діани Дуцик та Дарії Тарадай.  

«Ідея створити такий курс виникла тому, що ми перебуваємо у надскладному становищі, в нашій країні йде інформаційна війна", — зазначила Діана Дуцик, виконавча директорка ГО «Детектор медіа», викладачка Могилянської школи журналістики.

"Чому ми вирішили зробити курс саме з новинної грамотності? За різними соціологічними опитуваннями приблизно 80% українців продовжують отримувати важливу суспільно-політичну інформацію з новин телеканалів. Моніторинги “Детектора медіа” демонструють падіння якості новин, кількість маніпуляцій зростає в періоди політичної активності. Ми вирішили розповісти широкій громадськості, як створюються новини, показати журналістську кухню цього процесу й пояснити, якими мають бути ці новини, які є стандарти і в який спосіб наші ЗМІ їх порушують." - додала Діана Дуцик

Голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова висловила сподівання, що курс «Новинна грамотність» допоможе отримати багато цінної інформації людям, які цікавляться журналістикою у професійних цілях.

Факт існування таких проєктів у інформаційному просторі України дає надію на розвиток такої журналістики, яка зуміє виховати свідоме суспільство, що не піддаватиметься на маніпуляції "ворогів здорового глузду".

Джерело: ГО «Детектор медіа» презентувала онлайн-курс «Новинна грамотність» (Автори: MediaSapiens)

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Інтелект-карта «Витоки широкого поняття медіа»

Медіа  — слово, яке за останні роки набуло неабиякої популярності. Найчастіше цей термін використовують при узагальненні великої кількості різноманітних інформаційних джерел. Але що ж передувало утворенню масового явища під назвою "медіа"? До вашої уваги, інтелект-карта, метою створення якої є з'ясування витоків явища медіа.

Жанр інтерв'ю у сучасному суспільстві

Інтерв'ю - найпоширеніший метод отримання інформації, який застосовується журналістами у всіх країнах світу. Завдяки таким якостям, як пряма мова джерела, діалоговий режим передачі відомостей, можливість використання елементів драматургії, особлива легкість для читання і легкість сприйняття (динамізм і стислість періодів мови, звукова поліфонія), інтерв'ю вже давно увійшло в палітру журналістських жанрів. Інтерв’ю як інформаційний жанр має такі різновиди, як бесіда, повідомлення, міркування тощо. Жанр бесіди як різновид інтерв’ю передбачає дискусію зі співбесідником, коментар на його відповідь та оцінку події. Інтерв’ю- міркування – це не лише інформаційний жанр, а й аналітичний. Окрім викладу події важливими є роздуми респондента з її приводу. Робота сучасного журналіста вимагає від нього володіння майстерністю постановки запитань. Вони мають бути змістовними і нестандартними. Слід уникати статичності у спілкуванні, запитання повинні мати певний підтекст, інтригувати. Го