Перейти до основного вмісту

Фемінітиви — примха феміністок чи потреба сучасного суспільства?

Перед тим, як розпочати це "суб'єктивне міркування у блозі", яке стосується однієї із найактуальніших тем сьогоднення — теми фемінізму, я б хотіла навести визначення похідного від цієї теми явища. "Фемінітиви — це слова жіночого роду які збігаються з поняттями слів чоловічого роду , що належать до всіх людей незалежно від їхньої статі: секретар — секретарка, продюсер — продюсерка, архітектор — архітекторка", — таке визначення наведено на одному з багатьох Інтернет-ресурсів, додавати посилання на який вважаю не потрібним, зазначу тільки, що автор цих слів не я.

А зараз перейдімо до місії під назвою "Фемінітиви — примха феміністок чи потреба сучасного суспільства?". Ще раз зауважу, що цими міркування не маю на меті образити когось чи доводити, так би мовити, щось. Ціль цього допису  — поділитися власною думкою, яка, можливо, збігатиметься ще з чиїмось баченням. 

Явище фемінітивів я вважаю проривом масштабного значення, адже тривалий час жінку не вважали здатною, наприклад, обіймати посаду інженера, а згодом представниці жіночої статі довели, що їм під силу бути навіть космонавтами, ось тут фемінітиви і відіграють свою роль у боротьбі жінок за гідне місце у соціуму   — вони словесно підкреслюють, так званий,  соціальний доробок, який жінки внесли, вносять і вноситимуть у життя суспільства. Здавалося б, ось воно, пояснення, але, як завжди, не все так просто пояснюється. 

Із набуттям прав тотожних чоловічим, кожна третя жінка взяла на себе роль ображеної життям людини, місією якої є довести світові свою перевагу над чоловіками. Матріархат — повернення? 

Над цією темою можна роздумовувати не один день, можна написати купу наукових робіт, але я не маю на меті заглиблюватися у тему фемінізму та фемінітивів надто глибоко, тому хочу коротко описати свою думку-відповідь на питання: "Фемінітиви — примха феміністок чи потреба сучасного суспільства?". 

На мою думку, фемінітиви — це потреба суспільства, але розумна і мудра людина повинна розуміти, що, так би мовити, захопившись ідеєю фемінізму, гірше, зрозумівши цю ідею не зовсім правильно, фемінітиви легко може спіткати явище метаморфози, яке дасть їм й інше, некрасиве визначення   — примха феміністок. Дехто захоплюється і називає феміністками жінок, що прагнуть переваги над чоловіками, часто так і є, але фемінізм  — це багатовікова боротьба за соціальну рівність, представники якої звертали увагу не на фізіологію та низку інших показників, а на можливість людей насолоджуватись прекрасним світом та приймати його гіркі уроки з рівними правами у соціумі.

.


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Жанр інтерв'ю у сучасному суспільстві

Інтерв'ю - найпоширеніший метод отримання інформації, який застосовується журналістами у всіх країнах світу. Завдяки таким якостям, як пряма мова джерела, діалоговий режим передачі відомостей, можливість використання елементів драматургії, особлива легкість для читання і легкість сприйняття (динамізм і стислість періодів мови, звукова поліфонія), інтерв'ю вже давно увійшло в палітру журналістських жанрів. Інтерв’ю як інформаційний жанр має такі різновиди, як бесіда, повідомлення, міркування тощо. Жанр бесіди як різновид інтерв’ю передбачає дискусію зі співбесідником, коментар на його відповідь та оцінку події. Інтерв’ю- міркування – це не лише інформаційний жанр, а й аналітичний. Окрім викладу події важливими є роздуми респондента з її приводу. Робота сучасного журналіста вимагає від нього володіння майстерністю постановки запитань. Вони мають бути змістовними і нестандартними. Слід уникати статичності у спілкуванні, запитання повинні мати певний підтекст, інтригувати. Го

Інтелект-карта «Витоки широкого поняття медіа»

Медіа  — слово, яке за останні роки набуло неабиякої популярності. Найчастіше цей термін використовують при узагальненні великої кількості різноманітних інформаційних джерел. Але що ж передувало утворенню масового явища під назвою "медіа"? До вашої уваги, інтелект-карта, метою створення якої є з'ясування витоків явища медіа.